відлюдник


відлюдник
1) (той, хто тримається / мешкає осторонь від інших людей), відлюдок, відлюдько, нелюдим, самітник, безлюдько, сич, дикун, вовкулак(а)
2) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), пустельник, відлюдник, самі[о]тник, аскет, скитник, анахорет; печерник (який мешкає в печері)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відлюдник — а, ч. 1) Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. 2) церк. Чернець, який зрікся всяких стосунків із людьми; анахорет, самітник …   Український тлумачний словник

  • відлюдник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • самітник — 1) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), самотник, пустельник, відлюдник, аскет, скитник, анахорет; печерник (який мешкає в печері) 2) див. відлюдник 1) …   Словник синонімів української мови

  • анахорет — а, ч., заст. 1) Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник. 2) перен. Про людину, яка живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник, самітник …   Український тлумачний словник

  • безлюдько — а, ч., розм. Те саме, що відлюдник; відлюдько …   Український тлумачний словник

  • відлюдниця — і. Жін. до відлюдник …   Український тлумачний словник

  • відлюдок — дка, ч. Те саме, що відлюдник 1) …   Український тлумачний словник

  • відлюдько — а, ч. Те саме, що відлюдник 1) …   Український тлумачний словник

  • ерміт — а, ч. Відлюдник, самітник, анахорет, мешканець пустелі …   Український тлумачний словник

  • монах — а, ч. 1) Те саме, що чернець. 2) перен., ірон., жарт. Про чоловіка, що живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник (у 1 знач.) самітник. 3) розм. Водоспуск у греблі …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.